За зневажливе ставлення до літньої людини з інвалідністю транспортне підприємство в Дніпропетровській області отримало судовий штраф. Подія, що стала резонансною у місті Самар, завершилася на користь пасажира, хоча шлях до справедливості виявився непростим.
Самарівський міськрайонний суд 6 березня 2026 року ухвалив рішення, згідно з яким перевізник зобов’язаний виплатити потерпілому пенсіонеру 1 500 грн за завдану моральну шкоду. Конфлікт виник через небажання водія дотримуватися закону про безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян.
Деталі інциденту на зупинці Хлібозавод
Червневий ранок 2025 року став для мешканця Самара справжнім випробуванням. Близько 11:50 чоловік із II групою інвалідності, страждаючи від сильного болю в ногах, сподівався скористатися маршруткою №205, щоб проїхати від зупинки «Хлібозавод» до «Автовокзалу». Однак законне право на проїзд за посвідченням викликало лише агресію з боку керманича.
Замість того, щоб надати послугу, водій зустрів літнього чоловіка грубою вимогою залишити транспортний засіб.
«Убирайся», – саме таку відповідь почув пенсіонер замість пропозиції зайняти вільне місце.
Щоб уникнути подальшого загострення сварки, чоловік вийшов на вулицю. Він зафіксував номер автобуса на камеру та був змушений, попри фізичний біль, долати шлях додому пішки.
Реакція керівництва автотранспортного підприємства на офіційну скаргу постраждалого виявилася формальною. В компанії визнали некоректну поведінку свого працівника, проте обмежилися лише профілактичною бесідою про неприпустимість грубощів, відмовившись застосовувати реальні санкції.
Не погоджуючись із такою позицією, пенсіонер вирішив шукати захисту своїх прав у судових інстанціях.
Правова позиція та результати розгляду справи
У судовому залі представники перевізника намагалися виправдати дії водія, заявляючи, що чоловік мав оплачувати проїзд. Їхня аргументація базувалася на твердженні, ніби пільга для осіб з інвалідністю має сезонний характер і діє виключно з жовтня по травень, а оскільки подія сталася в червні – безкоштовний проїзд не передбачений.
Суддя повністю спростував ці доводи, вказавши на грубу помилку в трактуванні законодавства. Було роз’яснено, що сезонні обмеження стосуються лише міжміського сполучення, тоді як у міському та приміському транспорті право на безкоштовний проїзд для людей з інвалідністю є постійним і цілорічним.
Позовні вимоги пасажира були задоволені частково: замість запитаних 20 тисяч гривень суд призначив 1 500 грн компенсації. Крім того, на транспортну компанію поклали обов’язок сплатити понад 2,4 тис. грн судових витрат.
