Алексею 38 років. У 2005-му він переїхав із Узбекистану до Дніпра, де працював у сфері логістики. Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення росії, чоловік вирішив добровільно вступити до лав ЗСУ. Попри численні відмови, лише у 2024-му йому вдалося отримати місце в армії.
Спершу Алексей служив стрільцем, а згодом пройшов навчання і став бойовим медиком. Під час однієї з евакуацій під ворожим мінометним та автоматним обстрілом він отримав важкі поранення в обидві ноги.
«Я сам наклав собі турнікет. Побратим допоміг, але бігти я вже не міг. Евакуювали досить швидко — за кілька днів. Та, на жаль, інфекція встигла потрапити в ногу», — пригадує військовий.
Далі розпочався довгий шлях лікування — численні операції та перев’язки. Лікарі пів року боролися за праву ногу, проте зрештою її довелося ампутувати. Ліву кінцівку вдалося зберегти, хоча вона теж зазнала пошкоджень: травмовані нерви частково обмежили рухливість. Нині захисник проходить курс лікування та готується до протезування в реабілітаційному центрі Дніпра.
«У центрі я вже третій тиждень. Мені допомагають відновити силу в руках і лівій нозі. Перші чотири місяці після поранення я навіть не міг підвестися з ліжка. А зараз вже пересуваюся самостійно. Якщо оцінювати центр за 10-бальною шкалою, то це всі 12! Тут чудові спеціалісти і сучасні методики», — ділиться Алексей.
Фізична терапевтка Дар’я пояснює: «Наша головна мета — підготувати пацієнта до протезування. Ми тренуємо рівновагу, силу, навчаємо переносити вагу тіла. Протез — складна конструкція, що потребує від організму більше енергії, ніж природна кінцівка. У Алексея вже помітний прогрес — він краще тримає баланс, і ми майже готові розпочати роботу з протезом».
У реабілітаційному центрі Дніпра з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди та психологи. Для кожного розробляється індивідуальна програма лікування, яка враховує специфіку його травм і потреби для подальшого відновлення.
