10 жовтня 1910 року в Катеринославі (нині Дніпро) було створено Учительський інститут із зразковим 4-класним училищем при ньому. Цей навчальний заклад став важливим центром підготовки вчителів для міських шкіл, гімназій та училищ у період стрімкого розвитку міста на початку ХХ століття.
На той час Катеринослав швидко перетворювався на промисловий центр, що вимагало появи нових освітніх закладів і підготовки кваліфікованих кадрів. Учительський інститут покликаний був відповісти на цей виклик.

Перші роки та орендоване приміщення
Інститут не мав власної будівлі та змушений був орендувати приміщення. Перші три роки він розташовувався у новозбудованому особняку Папчинського на сучасній вулиці Мусліма Магомаєва. Будинок, зведений у 1910 році, відрізнявся пишним фасадом, але майже не мав внутрішнього оздоблення, адже ще під час будівництва вирішили здавати його в оренду інституту.
Як згадував історик Валентин Старостін, умови договору були доволі жорсткими: інститут сплачував 3 700 рублів на рік, брав на себе більшість ремонтних робіт і зобов’язувався після закінчення оренди відновити початкове планування будівлі. Попри складні умови, інститут сумлінно виконав усі зобов’язання та залишив будинок у 1913 році.

Переїзд до будинку Айнбергів
У 1913 році Учительський інститут перебрався до нового місця — будинку Айнбергів на розі сучасних вулиць Мосаковського та Семінарської. Ця триповерхова споруда була зведена на місці старого будинку, який подружжя Захарій та Сося Айнберги придбали з метою облаштувати аптеку. Проте будівля стала прибутковим домом, частину якого зняв у оренду інститут.
Завдяки домовленостям директор інституту Микола Руновський добився виконання планування будівлі відповідно до потреб навчального закладу. В результаті інститут отримав другий і третій поверхи, половину першого, кілька підвальних приміщень і навіть частину господарських споруд. Щороку за оренду сплачували 5 400 рублів.
Подальша доля інституту
Через відсутність власної будівлі інститут продовжував оренду у Айнбергів і після 1916 року. Він працював тут навіть у квітні 1920 року, коли нова влада ухвалила рішення об’єднати його з Вищим педагогічним інститутом, створеним у 1917 році. Так з’явився Єкатеринославський інститут народної освіти (ЄІНО).
У 1921 році ЄІНО злили з інститутом теоретичних наук, перейменувавши у Вищий інститут народної освіти. Так завершилася самостійна історія закладу, що започаткував підготовку педагогічних кадрів у місті 115 років тому.








