В Університеті митної справи та фінансів розпочала роботу експозиція, яка фокусується на глибинних пластах вітчизняної культури через призму приватних архівів. Організатори вирішили зробити акцент на предметах, що безпосередньо формують обличчя української історії.
Кожен експонат тут — це не просто антикваріат, а жива родинна історія. Такі реліквії десятиліттями дбайливо передавалися від батьків до дітей, зберігаючи пам’ять про побут та духовність предків.
Проєкт отримав назву «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури». Під час відкриття організатори наголосили на важливості таких ініціатив для сучасного суспільства:
“Мета виставки полягає в тому, аби через предмети української матеріальної культури, які зберігаються в родинах, продемонструвати генетичну та культурну спадковість поколінь, які об’єднує спільна соціокультурна традиція, що формує, в свою чергу, основу національної ідентичності та культури.”
Основу залу представлено роботами відомих майстринь Дніпровського гуманітарного університету — Галини Миколаївни Хмель-Дунай, Світлани Василівни Тарасенко та Ольги Олександрівни Дришлюк. Відвідувачі можуть побачити автентичні вишиті рушники, скатертини, витончені серветки та традиційні ляльки-мотанки. Окрему увагу приділено комплексам святкового і буденного одягу, що демонструють різноманіття технік ХІХ – початку ХХ століття: від гаптування та гладі до складних мережок і низинки.
У цих виробах оживає українське декоративне мистецтво, кераміка та ткацтво. Через відточену роками майстерність автори передають символи, які століттями утримували фундамент нашої національної самобутності.
Цей захід передусім про нерозривний зв’язок поколінь і життєздатність традицій у цифрову епоху. Це своєрідна шана жінкам, які не лише зберігають, а й продовжують творити культурне надбання країни.
Адміністрація закладу висловлює вдячність авторкам та чекає на гостей. Виставка «Родинний спадок у виробничих практиках та предметах матеріальної культури» відкрита для всіх, хто прагне доторкнутися до витоків.
Завершальним акордом концепції виставки став вислів Григорія Сковороди про важливість пізнання власного роду. Філософ стверджував, що розуміння свого коріння відкриває шлях у життя, дозволяючи нащадкам впевнено продовжувати справу предків, зберігаючи особливе місце родини в структурі української нації.
