У Дніпровському історичному музеї ім. Дмитра Яворницького продемонстрували, як еволюціонували музейні вітрини за понад сто років. Приводом для цього стала подія — повернення до музею старовинних вітрин, виготовлених ще за часів самого Яворницького. Ці експонати нещодавно евакуювали із прифронтового Покровського, де вони зберігалися у місцевому краєзнавчому музеї.
Як зазначають співробітники закладу, старовинні дерев’яні конструкції виготовили понад шістдесят років тому спеціально для історичного музею. Згодом їх передали до Покровського музею, який нині знаходиться у зоні постійних обстрілів, тож унікальні вітрини вирішили перевезти до Дніпра для збереження.
У музеї підготували експозицію, що демонструє, як змінювалась подача експонатів у різні історичні періоди — від імперських часів до 1990-х і 2020-х років. Відвідувачі можуть побачити, як виглядав знаменитий “білий зал №10” у різні епохи.
«Ті, хто стежить за життям музею, знають, що майже через 60 років до нас повернулися вітрини часів директорства Дмитра Яворницького. У різні роки музей переживав періоди змін — одні вітрини замінювали інші, а деякі навіть мандрували по музеях області», — зазначають музейники.
В архівах музею під час роботи над восьмим випуском епістолярної спадщини Дмитра Яворницького знайшли цікаві листи, що підтверджують факт передачі вітрин до інших установ. Так, у 1924 році професор Леонід Рейнгард писав Яворницькому про організацію перевезення музейних меблів до новоствореного зоологічного музею на базі Дніпровського університету:
«Будьте ласкаві переговорити з моїми колегами Михайлом Павловичем Якимовим та Василем Васильовичем Стаховським про час і техніку перенесення вітрин, щоб це не потурбувало Вас», — йшлося у листі, перекладеному з російської мови.
Історики припускають, що саме ті вітрини можуть досі перебувати в експозиції зоологічного музею ДНУ. Відомо також, що ще під час будівництва головної будівлі музею Дмитро Яворницький особисто дбав про якість вітрин і домовлявся про їх виготовлення.
У листі 1904 року майстер Іван Корнійович Унгер, який проживав на станції Барвінкове Харківщини, писав:
«Ви обіцяли дати мені замовлення на вітринки та інші предмети. З повагою — Унгер».
Дослідники не виключають, що саме Унгер або його учні створили ті самі вітрини, які збереглися до сьогодні. Одна з них ще до 2022 року прикрашала експозицію четвертої зали історичного музею.
Сьогодні установа не лише повертає унікальні предмети з минулого, а й зберігає пам’ять про людей, які стояли біля витоків української музейної справи. Фото старовинних вітрин і сучасних залів уже оприлюднені на офіційній сторінці музею.
