У «Музеї спротиву Голодомору» Дніпра стартувала нова виставка, присвячена одному з найменш вивчених періодів в історії України – голоду 1921–1923 років. Ця трагедія, що розгорнулася на тлі розрухи після війни й революцій, довгий час залишалася в тіні Голодомору 1932–1933 років, але не була менш страшною для місцевого населення.
В експозиції під назвою «Голод 1921–1923 рр.: погляд сучасників та подальша радянська ретроспекція» відвідувачам пропонують замислитися над причинами й наслідками першого масового радянського голоду на території України. За допомогою рідкісних експонатів з музейних фондів куратор виставки Валентин Рибалка показує, як у ті роки формувалася офіційна радянська версія подій та які образи закладали у свідомість сучасників керманичі Кремля.
Окрема увага на виставці — відмінностям між подіями у Поволжі та в українських регіонах. Зазначається, що причини голоду в Україні були не лише у руйнівних наслідках війни й кліматичних катаклізмах. Значною мірою трагедію посилила політика вилучення хліба у селян — ресурси вивозили не тільки для «допомоги» голодуючим Поволжя, а й для задоволення потреб Москви, Петрограда і навіть для експорту. Цей аспект став однією з центральних тем зустрічі.
Учасники обговорили також дискусійні питання — чи був голод організованим і наскільки виправдано порівнювати трагедію початку 1920-х із пізнішим, значно відомішим Голодомором. Виставка пропонує відвідувачам зануритися в атмосферу тих років і побачити, як пам’ять про ці події трансформувалася під впливом радянської історичної політики.
Експозиція буде цікава всім, хто прагне глибше зрозуміти драматичну історію Дніпра та всієї України у ХХ столітті.
