У Дніпрі продовжують забезпечувати житлом вимушених переселенців з Маріуполя. Ще 21 сім’я отримала ключі від соціальних квартир у будинку, відновленому в межах проєкту «ЯМаріуполь.Житло», який реалізують спільно мери Дніпра та Маріуполя за підтримки уряду Франції, міжнародних організацій та благодійних місій.
За майже три роки в місті провели реновацію трьох великих будівель, які переобладнали під житло для маріупольців. Зараз у цих будинках уже мешкають понад 400 родин, які через війну втратили свої домівки на узбережжі Азовського моря.

«Ви залишаєтеся маріупольцями, але ви вже й дніпряни»
Під час вручення ключів міський голова Дніпра Борис Філатов нагадав, що саме його місто одним із перших приймало людей, які рятувалися від бойових дій у Маріуполі.

«Я гордий тим, що Дніпро був першим містом, яке приймало маріупольців після початку повномасштабної війни. Перший центр “Я – Маріуполь” відкрився саме тут. Я радий, що тоді й зараз ми робимо все необхідне. Дякую всім колегам і партнерам, причетним до цього. І, дорогі друзі, хоч ви залишилися маріупольцями, але ви також і наші дорогі дніпряни», – сказав Борис Філатов.
У соціальному житлі врахували вимоги доступності – від входів до внутрішніх просторів. Квартири повністю укомплектовані необхідними меблями та побутовою технікою, щоб родини могли відразу заселятися й жити без додаткових витрат.

На поверхах обладнали дитячі ігрові кімнати, зони відпочинку, коворкінги, Game Book Room та спортивну залу. Паралельно місто подбало про благоустрій подвір’я – облаштовано територію навколо будинків, щоб люди мали простір і для відпочинку, і для спілкування.
«Підтримка і фундамент життя»
Мер Маріуполя Вадим Бойченко назвав цей проєкт не просто житловим, а життєво необхідним для тисяч людей, які були змушені тікати від війни.

«Це підтримка і фундамент життя. І все неможливе стає можливим, коли ти не один. Я вдячний своєму другу Борису Філатову. Коли було боляче, коли потрібно було витягувати людей з пекла, такі громади, як Дніпро, простягнули руку. Шана і подяка за всю допомогу і постійну підтримку – громадам, державі та нашим партнерам на всіх рівнях», – зазначив Вадим Бойченко.
«Раніше всі в одній кімнаті, тепер – свої квартири поруч»
Серед тих, хто заселяється до нового будинку, – Валерій. Він разом із родиною вже понад три роки живе у Дніпрі: спочатку орендували житло, згодом перебралися до знайомих. Тепер, говорить чоловік, нарешті має власну окрему квартиру – і при цьому буквально за стіною від дорослих дітей.

«Дуже все подобається, бо є все для життя. Були в нас квартири, де нічого не було. А тепер все новеньке, все є для життя. Я задоволений. Тут у нас ще діти живуть – донька, зять і внучка. Будемо просто жити через стіну. Раніше жили всі в одній кімнаті, в одній квартирі. А тепер будемо окремо, але поруч і будемо спілкуватися», – розповідає Валерій.
Для мариупольців, які пережили втрату дому, такі квартири стають не лише дахом над головою, а й символом того, що життя можна вибудовувати заново – за підтримки громад, держави та міжнародних партнерів.








