У Дніпровському національному історичному музеї ім. Яворницького вдалося здійснити справжній науковий прорив — фахівці розшифрували написи на двох глиняних уламках, які понад тисячу років зберігали свої загадки.
Наукова робота, що тривала місяці, об’єднала зусилля музейників та провідних європейських дослідників. Саме завдяки співробітнику музею Антону Кістолу і міжнародній співпраці з доктором Лайошем Беркешем з Університету Гумбольдта (Берлін) вдалося вперше прочитати тексти на рідкісних остраконах із фондів музею.
Як зазначають самі науковці:
“Понад тисячу років два скромні глиняні черепки зберігали свою таємницю. Тепер ці написи прочитано завдяки наполегливій роботі та міжнародній співпраці.”
Обидва артефакти — це остракони, датовані VII–VIII століттями і привезені з околиць Теби у Верхньому Єгипті.
Перший уламок містить фрагмент копії відомого апокрифічного «Листа Ісуса Христа царю Абґару» — охоронного амулета, яким користувалися перші християни. Ця знахідка стала лише 26-м відомим у світі подібним предметом.
Другий остракон — податкова квитанція, виписана 22 квітня 717 року у селі Джеме. У ній зафіксовано сплату одного соліда на ім’я Севроса, сина Гамула, ймовірно підписану писарем Псатом, сином Пісраеля.
Одержані результати були опубліковані у впливовому науковому виданні The Journal of Juristic Papyrology. Науковці переконані, що ці артефакти суттєво розширюють уявлення про повсякденне життя та релігійні традиції Єгипту раннього середньовіччя.
Щодо того, яким шляхом ці унікальні експонати потрапили до Дніпра, у музеї існує кілька гіпотез: це могла бути колекція Андрія Фабра, наслідок евакуації з Керченського музею чи привіз під час експедиції Дмитра Яворницького у 1910 році.
Оскільки робота над вивченням давніх рукописів триває, науковці обіцяють і надалі дивувати українців новими відкриттями із глибини тисячоліть.
