Театральний світ України сколихнула сумна звістка — на 87-му році життя цей світ покинув Сергій Анатолійович Чулков. Багаторічний головний режисер Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м. Кам’янського та заслужений діяч мистецтв України відійшов у вічність, залишивши по собі величезну творчу спадщину.
Сергій Чулков присвятив театру в Кам’янському понад тридцять років свого життя. Від 1991 року він не просто очолював режисерський цех, а й тривалий час був художнім керівником закладу, фактично створивши сучасне творче обличчя цієї сцени. Його внесок у культуру регіону важко переоцінити, адже він став символом відданості професії.
Про непоправну втрату повідомили колеги з Днепропетровського межобластного відділення НСТДУ, висловивши глибокий сум з приводу завершення земного шляху майстра.
За десятиліття плідної праці режисер здійснив понад 50 постановок у рідному театрі та десятки успішних концертних програм. Його талант не обмежувався лише однією сценою – Сергій Анатолійович творив у багатьох інших театрах, де його вистави завжди вирізнялися емоційною точністю та витонченим стилем. До «золотого фонду» мистецтва увійшли його роботи, що базувалися як на українській, так і на світовій драматургії.
Творчий спадок та розвиток театрального мистецтва
Саме Сергій Чулков стояв біля витоків міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні», який зробив Кам’янське помітним центром на культурній мапі світу. Він прагнув не лише ставити вистави, а й виховувати нові покоління митців, вбачаючи у театрі живий організм, що потребує постійного оновлення.
Для забезпечення майбутнього трупи за його ініціативи при театрі відкрили філію Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Результат цієї стратегії очевидний сьогодні:
- основу сучасного акторського складу театру складають його учні
- успішно працюють випускники чотирьох вихованих ним курсів
- у театрі збережена тяглість класичних традицій у поєднанні з сучасністю
Митець неодноразово ставав лауреатом престижної премії «Січеславна», а також був володарем Гран-прі цієї нагороди. Його авторитет у професійному середовищі був настільки високим, що він сам значною мірою формував статусність та вагу цієї відзнаки для всього Придніпров’я.
Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Чулков проявив неабияку волю та незламність. Саме завдяки його ініціативі театр ім. Лесі Українки першим у Дніпропетровській області відновив роботу для глядачів. Колектив під його керівництвом не просто функціонував, а працював на межі можливостей, випускаючи прем’єри та повертаючи до життя старі вистави.
Під час війни завдання театру – давати світло, надію.
Режисер завжди підкреслював, що театр – це передусім відповідальність перед людьми та щоденна праця, а не просто виступи на сцені. Його місія полягала у підтримці глядача навіть у найтемніші часи.
Пам’ять про майстра назавжди залишиться в серцях колег, учнів та численних шанувальників його таланту.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та всій театральній родині Сергія Анатолійовича Чулкова.
