У підсобному приміщенні Дніпровського академічного театру драми і комедії знайшли те, чого там точно не очікували. На водопровідній трубі акуратно наклеєні десятки етикеток від різних ковбас. Роки потому ця імпровізована «галерея» збереглася майже недоторканою, а ось ім’я її автора досі невідоме.
Колекцію випадково помітив журналіст і співробітник театру Ігор Гусаров. Він наголошує: етикетки свідчать не лише про оригінальне захоплення, а й про щиру любов власника до сухих ковбас та, очевидно, можливість регулярно дозволяти собі такі делікатеси.
При цьому, судячи з місця, де зібрання розміщене, його автор навряд чи належав до адміністрації чи керівництва. Ймовірніше, це був хтось із працівників сцени або технічних служб, який роками терпляче збирав «свідчення» своїх смаків.
«Таку досить давню колекцію колбасних етикеток я виявив на водопровідній трубі в одному з підсобних приміщень театру. Опрос співробітників дав нульовий результат – ніхто не знає, хто і коли створив цей “шедевр”. Ясно лише, що автор любив сухі ковбаси і мав змогу регулярно балувати себе цими недешевими делікатесами», – написав Ігор Гусаров.
Не менш інтригує питання часу: до якого періоду належить ця «кухарська галерея»? Деякі етикетки виглядають доволі старими, інші збереглися краще. Це дає підстави припускати, що колекція формувалася роками.
Серед працівників театру несподівана знахідка викликала усмішку та цікавість. Невідомий колекціонер залишив після себе не лише слід у підсобці, а й маленьку історію про людські звички, гумор і любов до простих радощів.
І як жартома підсумовує автор публікації, бажаючи колегам добра і миру, інколи достатньо зовсім небагато – аби на святковому столі була хоча б хороша ковбаса.
