Верховна Рада підтримала за основу оновлену редакцію закону про віртуальні активи разом зі змінами до Податкового кодексу. Документ має вибудувати прозорі правила для крипторинку та визначити податкові зобов’язання учасників.
Навіщо країні новий підхід до віртуальних активів
8 вересня 2021 року парламент уже ухвалював закон про віртуальні активи, однак після президентського вето норму переробляли, узгоджуючи повноваження регуляторів. Зрештою НКЦПФР визначили регулятором ринку, а НБУ – контролером у частині активів, забезпечених валютними цінностями. Закон не запрацював через відсутність податкових правил, тож було підготовлено новий комплексний пакет.
24 квітня 2025 року група нардепів на чолі з Данилом Гетманцевим зареєструвала проєкт №10225-д. 3 вересня його прийняли за основу. Ініціатива імплементує підходи ЄС за зразком MiCA, адаптуючи їх до українського права. За словами Гетманцева, Україна входить у топ-6 країн світу за проникненням крипти, генерує 2,5% світового трафіку, а користувачі з України приносять міжнародним біржам близько 343 млн доларів на рік. Очікування для бюджету – приблизно 8 млрд грн від легалізації плюс 6 млрд грн ПДФО з доходів громадян від віртуальних активів.
Що саме вважатимуть віртуальними активами
Проєкт виділяє три базові категорії:
- Токени з прив’язкою до активів – зокрема стейблкоїни.
- Токени електронних грошей – прив’язані до офіційної валюти.
- Інші віртуальні активи – класичні криптовалюти на кшталт біткоїна чи ефіру.
Е-гривня НБУ віртуальним активом не є. Використовувати ВА як платіжний засіб або предмет обміну за товари й послуги не дозволяється.
Регуляція ринку: хто і як контролюватиме
Регулятором може бути Національний банк – самостійно або спільно з іншим органом, який визначить уряд. Усі компанії, що надають послуги з ВА, протягом 60 днів від початку діяльності мають пройти авторизацію. Вестимуться реєстри:
- Whitepaper для ВА, що не є токенами з прив’язкою або е-грошима.
- Емітентів токенів з прив’язкою до активів.
- Постачальників послуг, пов’язаних з обігом ВА.
За 72 типи порушень передбачені заходи впливу – від застережень і публічних повідомлень до тимчасового відсторонення менеджменту, зупинення чи відкликання авторизації та штрафів.
Штрафи і перехідні коефіцієнти
Для юросіб максимальні санкції сягатимуть до 200 млн грн або 3 – 12,5% річного обороту залежно від порушення, для фізосіб – до 28 млн грн. У 2026 – 2030 роках діятимуть знижуючі коефіцієнти до штрафів: у 2026 році – 0,1, у 2030 році – 0,8, з 2031 року – повний розмір.
Податковий облік провайдерів ВА і звітність
Окрім авторизації, постачальники послуг мають стати на облік у ДПС протягом 60 днів від старту надання послуг в Україні. Перший етап – до 1 липня 2026 року. Такі провайдери та учасники операцій з ВА не зможуть працювати як ФОПи на єдиному податку. За ухилення від постановки на облік – штраф 20 мінімальних зарплат.
Щороку до 31 січня провайдери подаватимуть в електронному вигляді звіт до ДПС про операції резидентів – з датами, доходами та витратами. Невчасний звіт або неповні дані можуть стати підставою для позапланової документальної перевірки. Штрафи: 100 мінімальних зарплат за неподання, по 0,5 «мінімалки» за кожен день прострочення (але не більше 100 мінімальних), по 0,5 «мінімалки» за кожну операцію з помилкою. На старті передбачені знижки: у 2026 році – 0,1 від базового штрафу, у 2027 – 2029 роках – 0,25.
Податки для фізичних осіб
Дохід громадян від відчуження віртуальних активів визнається оподатковуваним. Прибуток від операцій з ВА відноситься до пасивних доходів. Облік фінрезультату – персональний, окремо від інших доходів і витрат, з відображенням у річній декларації.
Фінансовий результат – різниця між доходом від продажу та витратами на придбання. Продажем вважається відчуження за кошти, в обмін на валютні цінності, товари або послуги, а також обмін на інші ВА з доплатою.
Дозволено враховувати витрати на:
- придбання токенів з прив’язкою до активів у авторизованого емітента;
- придбання токенів е-грошей у емітента або оферента за законом про ринки ВА;
- купівлю токенів з прив’язкою або е-грошей на авторизованих майданчиках;
- придбання ВА з переліку, який затвердить Мінфін;
- комісії постачальникам послуг з обігу ВА.
Не враховуються витрати щодо активів з анульованою авторизацією, відчужених пов’язаним особам або іншим способом, ніж продаж. Оцінка іноземних ВА здійснюватиметься в гривні за курсом НБУ на дату доходу або витрати.
Пільги та ставки: не включаються до річного оподатковуваного доходу обміни ВА на ВА, дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної зарплати на рік, а також безоплатні отримання від емітентів в обмін на персональні дані. Базова ставка ПДФО – 18% плюс 5% військового збору. Передбачена опція зниженої ставки – 5% ПДФО при продажу у 2026 році активів, придбаних до набуття законом чинності. Норми планують запустити з 1 січня 2026 року, отже декларування відбудеться у 2027 році за підсумками 2026-го.
Про повноваження регулятора і зауваження до другого читання
У проєкті, ухваленому за основу, регулятору прописали інструменти для розслідувань на ринках ВА – з доступом до приміщень, документів і носіїв даних за рішеннями адміністративного суду, фіксацією перебігу розслідування та опитуванням свідків. Антикорупційний комітет звернув увагу на потенційні корупціогенні ризики надмірних повноважень. Данило Гетманцев пообіцяв доопрацювати дискусійні норми до другого читання.
Експертна оцінка: процес піде далі
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, вважає ухвалення першого читання одночасно правильним і неминучим кроком. За його словами, синхронізація із правом ЄС – необхідна умова на шляху до членства. Легалізація ВА дає змогу оподатковувати доходи, що досі проходили «в тіні», і водночас створює мотивацію залишати капітал в Україні за умови конкурентних ставок. Мінімізувати ухилення, на думку експерта, допоможуть діджиталізація та автоматизація фінансових процесів, а також поступовий перехід до загального декларування.
Окремо: ВА у золотовалютних резервах
Паралельно зареєстровано проєкт №13356 щодо можливості включення віртуальних активів до золотовалютних резервів НБУ. Ідеться про інструменти для поповнення резервів ВА та їх використання за потреби на фінансових ринках. У США обговорюються схожі ідеї щодо стратегічних крипторезервів, сформованих з конфіскованих активів.
