Коклюш — це гостра бактеріальна інфекція дихальних шляхів, яка поширюється виключно між людьми. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом у тісному контакті з хворим. Детально розбираємо, як саме відбувається передача збудника, які фактори підвищують ризик та що важливо знати для попередження інфікування.
Як збудник коклюшу потрапляє в організм
Захворювання викликає бактерія Bordetella pertussis. Основний шлях передачі — інгаляція мікроскопічних крапель, що містять бактерії, які потрапляють у повітря при кашлі, чханні чи розмові хворої людини. Контакт із забрудненими поверхнями не відіграє суттєвої ролі — збудник швидко гине поза тілом людини.
- Бактерія концентрується в слизу верхніх дихальних шляхів інфікованої людини.
- Під час кашлю чи чхання у повітря викидаються тисячі дрібних крапель, здатних залишатись у повітрі впродовж кількох хвилин.
- Найбільша імовірність зараження — при розмові чи перебуванні в одному приміщенні на відстані до 1–2 метрів від хворого.
Передача коклюшу відбувається винятково від людини до людини. Тварини, комахи чи предмети побуту не є шляхами поширення Bordetella pertussis.
Коли людина стає заразною
Хвора людина починає виділяти збудник у навколишнє середовище ще до появи характерного кашлю. Ризик зараження максимальний у ранні дні хвороби, коли симптоми нагадують звичайну застуду.
- Інкубаційний період триває переважно 7–10 днів, іноді — до 21 дня.
- Людина стає заразною за 1–2 дні до появи перших симптомів.
- Найвища заразність — у перші два тижні після початку кашлю.
- Після трьох тижнів кашлю ризик передачі суттєво знижується, навіть якщо симптоми залишаються.
Якщо хворий отримує антибіотики (макроліди), виділення бактерії припиняється вже через 5 діб від початку лікування.
Основний шлях передачі — повітряно-крапельний механізм
Переважна більшість випадків коклюшу — це результат контактів у закритих приміщеннях, де люди проводять багато часу разом. Найбільше схильні до зараження:
- члени сім’ї, які доглядають за хворим;
- друзі, однокласники, колеги, які перебувають у тісному контакті;
- малюки, які відвідують дитячі садки, ясла, гуртки;
- медичні працівники та персонал закладів освіти.
Частота зараження серед контактних осіб у сім’ї може досягати 80–90%, якщо контакт триває без ізоляції та вакцинації.
Коли ризик зараження від хворого особливо високий
Передача Bordetella pertussis швидко відбувається у певних ситуаціях. Найбільша ймовірність інфікування — коли людина:
- перебуває поруч із хворим у закритому, погано провітрюваному приміщенні;
- знаходиться на відстані до 1 метра від кашляючого;
- має тривалий (від 1 години і більше) тісний контакт із хворим;
- контактує в період інтенсивного кашлю, коли виділення бактерії максимальне;
- не має імунітету (не вакцинована або не перехворіла раніше);
- має ослаблену імунну систему.
Вогнища інфекції часто виникають у дитячих колективах, де один хворий може заразити більшість неімунізованих дітей у групі чи класі.
Чи можливе зараження через речі, руки або поверхні
Бактерія Bordetella pertussis не здатна тривалий час виживати на зовнішніх поверхнях та швидко гине під впливом зовнішнього середовища. Тому:
- Заразитись через іграшки, посуд, одяг практично неможливо.
- Передача через рукостискання або дотик до предметів від хворого надзвичайно малоймовірна.
- Вірусні інфекції (наприклад, грип чи застуда) частіше передаються через руки, але для коклюшу цей шлях передачі не підтверджений.
Єдиний ефективний шлях передачі коклюшу — вдихання аерозолю, що містить бактерії, які потрапили у повітря з дихальних шляхів хворого.
Роль безсимптомних носіїв у поширенні інфекції
Частина людей, особливо підлітки та дорослі з частковим імунітетом, можуть переносити коклюш у легкій або стертій формі — без типового кашлю. Вони залишаються джерелом інфекції для оточуючих, навіть не підозрюючи про наявність хвороби.
- Безсимптомні носії можуть передавати бактерію дітям, які не мають імунітету.
- Дорослі часто стають “невидимими” джерелами зараження для немовлят.
- Вакциновані особи рідше стають носіями, але ризик повністю не виключений.
До 80% випадків коклюшу у немовлят пов’язані з передачою від дорослих членів сім’ї, які мали легкі або атипові прояви хвороби.
Чому коклюш швидко поширюється у дитячих колективах
У середовищі, де діти перебувають у тісному контакті, ризик передачі інфекції особливо високий. Основні фактори:
- Діти часто кашляють без прикриття рота й не завжди дотримуються гігієни.
- В приміщеннях із великою кількістю дітей вентиляція часто недостатня.
- У групах, де багато нещеплених, навіть один хворий може спричинити масове зараження.
У школах, садочках, яслах та літніх таборах коклюш поширюється надзвичайно швидко, що зумовлює спалахи інфекції серед дітей.
Які фактори підвищують ризик зараження
На ймовірність інфікування впливають кілька ключових чинників:
- Відсутність або недостатній рівень імунітету. Діти до року, нещеплені, а також ті, у кого минуло багато років після вакцинації, мають найвищий ризик.
- Тривалий тісний контакт із хворим у закритому приміщенні.
- Погана вентиляція, скупченість людей, часте перебування у громадському транспорті чи великих колективах.
- Періоди епідемічного підйому захворюваності (коли фіксується зростання випадків у громаді).
Найчастіше заражаються діти віком до 5 років, особливо немовлята, які ще не отримали повного курсу щеплень.
Як довго зберігається ризик передачі від хворого
Інфікована людина найбільш небезпечна для інших у перші 2–3 тижні захворювання. Після цього ризик поступово знижується, хоча кашель може тривати кілька місяців. Якщо хворий отримує антибіотики, він перестає бути заразним вже через 5 днів від початку лікування.
- Без лікування — ризик передачі триває до 3 тижнів від початку кашлю.
- З антибіотикотерапією — інфекційність зберігається не більше 5 днів від початку прийому ліків.
- Кашель, що триває довше, не означає, що людина заразна.
Саме тому ізоляція хворого в перші тижні захворювання має вирішальне значення для зупинки поширення коклюшу, особливо у дитячих колективах та сім’ях із маленькими дітьми.
Чому вакцинація не гарантує абсолютного захисту від передачі
Щеплення проти коклюшу значно знижує ризик тяжкого перебігу хвороби й ускладнень, але не завжди повністю запобігає інфікуванню та передачі збудника. Це пов’язано з особливостями імунітету:
- Після повного курсу вакцинації імунітет поступово слабшає — зазвичай через 4–12 років після останньої дози захисна дія суттєво знижується.
- Вакциновані можуть заразитись і переносити коклюш у стертій формі, що ускладнює виявлення та сприяє поширенню інфекції.
- Дорослі з ослабленим вакцинальним імунітетом нерідко стають “тихими” носіями, які заражають малюків у родині.
Вакцинація не виключає ймовірності зараження, але суттєво зменшує ризик тяжкої форми хвороби та летальних ускладнень.
Як часто відбуваються спалахи коклюшу та чому зростає захворюваність
Коклюш не зник навіть у країнах із високим охопленням вакцинацією. Спалахи виникають періодично через кілька причин:
- Ослаблення імунітету з часом після щеплення або перенесеної інфекції.
- Нерівномірне охоплення вакцинацією — у групах, де не всі діти щеплені, створюються “вікна” для поширення хвороби.
- Безсимптомне носійство серед підлітків і дорослих, які не завжди звертаються до лікаря при легких проявах.
- Відсутність ревакцинації у старших дітей і дорослих, що дозволяє збуднику циркулювати у популяції.
Підйоми захворюваності спостерігаються циклічно: кожні 3–5 років фіксують хвилю спалахів у різних регіонах.
Чи можлива повторна передача коклюшу
Імунітет після перенесеного коклюшу або вакцинації не є довічним. Повторне зараження можливе, особливо через кілька років після хвороби або щеплення. При цьому:
- Повторне захворювання зазвичай перебігає легше, але людина може бути джерелом інфекції для інших.
- Дорослі, які хворіють вдруге, часто не підозрюють про коклюш через відсутність характерного “приступоподібного” кашлю.
- Передача інфекції при повторному зараженні залишається реальною, особливо для неімунізованих дітей.
Які групи мають найвищий ризик зараження та ускладнень
Деякі категорії людей особливо вразливі до зараження та тяжкого перебігу коклюшу:
- Діти віком до 1 року — найвищий ризик тяжких форм, летальних ускладнень.
- Малюки, які не отримали повного курсу вакцинації.
- Особи зі зниженим імунітетом (наприклад, через хвороби або прийом імуносупресивних препаратів).
- Вагітні жінки, у яких коклюш може спричинити ускладнення для плода.
- Медичні працівники, які контактують із великою кількістю людей.
Саме ці групи мають бути першочергово захищені від контакту з потенційними носіями інфекції.
Які обмежувальні заходи ефективно знижують передачу коклюшу
Попри те, що основний шлях передачі — повітряно-крапельний, правильна організація побуту та заходи індивідуального захисту зменшують ризик поширення інфекції. До дієвих заходів належать:
- Ізоляція хворого від інших, особливо немовлят і дітей до 5 років, щонайменше на 5 днів від початку антибіотикотерапії або до 3 тижнів від початку кашлю (якщо лікування не проводилось).
- Використання масок усіма членами родини та персоналом під час догляду за хворим.
- Регулярне провітрювання приміщень, уникнення скупчення людей у закритих просторах.
- Вакцинація згідно з національним календарем щеплень, а також ревакцинація дорослих, що контактують із дітьми.
- Обмеження відвідування дитячих установ і громадських місць у період епідемічного підйому захворюваності.
Найефективніший спосіб зменшити ризик передачі коклюшу — вакцинація всіх дітей та дорослих із груп ризику, особливо перед народженням дитини в родині.
Що робити у разі контакту з хворим на коклюш
Якщо в сім’ї або колективі зафіксовано випадок коклюшу, важливо:
- Оцінити статус щеплень у всіх контактних осіб — терміново вакцинувати нещеплених або тих, хто не отримав усіх доз.
- Звернутись до лікаря для вирішення питання про профілактичний прийом антибіотиків членам сім’ї, особливо дітям до 1 року та вагітним.
- Дотримуватись режиму ізоляції хворого та обмежити контакти з іншими людьми.
- Спостерігати за станом здоров’я контактних осіб упродовж 21 дня від останнього контакту з хворим.
У разі появи кашлю, що триває більше 7 днів або супроводжується нападами, слід негайно звернутись до лікаря для підтвердження чи виключення коклюшу.
Чи можна уникнути зараження в побуті
Щоб мінімізувати ризик інфікування в домашніх умовах, дотримуйтесь простих, але ефективних правил:
- Обмежте спільне використання посуду, рушників, особистих речей із хворим.
- Ретельно провітрюйте приміщення кілька разів на день.
- Дотримуйтесь правил респіраторної гігієни: прикривайте рот і ніс під час кашлю, використовуйте одноразові серветки.
- Після контакту з хворим ретельно мийте руки з милом.
- Якомога швидше вакцинуйте дітей і невакцинованих дорослих.
Втеча від зараження неможлива при тісному контакті з хворим, якщо немає імунітету, але дотримання заходів профілактики значно зменшує ризик.
Що важливо знати про передачу коклюшу у громадських місцях
У місцях скупчення людей ризик зараження нижчий, ніж у сім’ї чи дитячих колективах, але залишається актуальним під час епідемічних підйомів. Особливо небезпечними є ситуації:
- Тривале перебування у закритому громадському транспорті під час години пік.
- Відвідування масових заходів у невеликих приміщеннях з поганою вентиляцією.
- Прямий контакт із людиною, яка кашляє, на відстані ближче 1 метра.
У таких випадках доцільно використовувати маску й уникати тривалих контактів із людьми з ознаками респіраторних інфекцій.
