Сотні містян відвідали масштабний “Сакура-фест”, що розгорнувся серед рожевого цвіту на території транспортного університету.
Головною локацією свята, яке відбулося 3 травня 2026 року, стала відома алея сакур Українського державного університету науки і технологій.
Організатори з п’яти інститутів підготували для гостей насичений інтерактив: від дегустацій страв польової кухні до глибокого занурення в культуру Японії. Майбутні студенти малювали квітучі дерева на тематичних фотозонах та дізнавалися про освітні програми закладу. Окрему увагу привернула виставка східного мистецтва, де відвідувачі оглядали картини художниці під супровід професійних екскурсоводів. Стадіон закладу став майданчиком для драйвового концерту студентських талантів.
Важливою частиною урочистостей стала поява нового мистецького об’єкта на території кампусу.
Про деталі святкування та настрій учасників повідомили представники університету:
“3 травня 2026 року в УДУНТ відбувся яскравий та натхненний «Сакура-фест», який об’єднав усю університетську родину. На різних локаціях гостей щиро зустрічали представники всіх п’яти інститутів, створюючи атмосферу відкритості, творчості й справжнього студентського життя.
Однією з ключових подій стало урочисте відкриття пам’ятника «Синергія майбутнього» — символу єдності, розвитку та спільного руху вперед. Фестиваль вражав різноманіттям фотозон: абітурієнти із захопленням малювали сакуру, робили яскраві світлини серед квітучих дерев, знайомилися з університетом у невимушеній, святковій атмосфері.
Особливий інтерес викликали екскурсії біля картин художниці, де наші екскурсоводи захопливо розповідали про мистецтво, надихаючи гостей на нові відкриття. А після насиченої програми всіх чекала смачна польова кухня, що додала події душевного тепла.
На стадіоні відбувся концерт талановитого студентства УДУНТ — яскраві виступи, музика, емоції та щирі оплески створили незабутню атмосферу свята.
І найцінніше — це слова абітурієнтів, які з усмішкою говорили: «Як же у вас тут добре!» Саме в ці моменти особливо відчувається: усе було недаремно, і ця щирість — найкраща оцінка нашої спільної праці”.
