Українці відзначають визначну історичну дату. Рівно тридцять років тому народні обранці затвердили Основний закон нашої суверенної держави. Процес ухвалення затягнувся. Історичне голосування у стінах Верховної Ради відбулося вранці 28 червня 1996 року о 9:18 після виснажливої доби безперервних дискусій депутатів.
Зі святом націю привітав Президент Володимир Зеленський. Своє офіційне звернення глава держави опублікував у Телеграм цієї неділі, 28 червня.
Керівник країни підкреслив особливу роль громадян. Він зазначив, що саме стійкість українців робить цей засадничий документ живим і дієвим.
“Наши люди, которые пишут страницы нашей истории, и именно они наполняют страницы нашей Конституции – жизнью. Своим примером, своими делами, своим трудом и борьбой ради Украины. Суверенной. Самостоятельной. Демократической. Правовой. Европейской. Мирной. Независимой. С Днем Конституции Украины!”, – написав глава держави.
Тоді за рішення проголосували 315 парламентарів. Це засідання стало найдовшим робочим днем в історії Верховної Ради. Конституційний процес вимагав консолідації.
Ухвалений текст закріпив ключові засади державності України. Документ остаточно затвердив статус української мови як єдиної державної, окреслив міцну президентську вертикаль, визнав Крим автономією у складі країни та надав надійні гарантії для приватної власності.
Протягом наступних десятиліть політична мапа змушувала Раду коригувати певні положення. Основний закон редагували кілька разів. При цьому державний устрій захищений суворою процедурою модернізації, яка вимагає від 2/3 до 3/4 голосів усього складу парламенту.
Існують і абсолютні табу для будь-яких політичних сил. Парламенту категорично заборонено коригувати статті, якщо нові правки загрожують територіальній цілісності, ліквідують суверенітет або якимось чином обмежують конституційні права і свободи громадян.
