36-річний Дмитро, уродженець прифронтового селища Васильківка, проходить курс лікування в Дніпрі після тяжких поранень, отриманих на фронті. Його історія — приклад стійкості та мужності українського солдата.
Військовий шлях та перші бої
До війни Дмитро працював оператором трубно-прокатного цеху на заводі в Дніпрі. Вільний час проводив вдома — доглядав господарство та город. 25 серпня 2021 року він підписав контракт із Збройними Силами України. Завдяки попередньому досвіду служби у десантних військах адаптація до армійського життя пройшла значно легше, ніж у його молодших побратимів.
У лютому 2022 року його підрозділ перекинули на Донеччину, де він зустрів повномасштабне вторгнення. Дмитро пережив п’ять контузій, одна з яких залишила серйозні наслідки — він досі не відновив слух у правому вусі.
«Це був ад, якщо чесно. Руки до сих пір дрожать, коли згадую ті часи», — ділиться Дмитро.
Після лікування він повернувся до служби, пройшов навчання та став заступником командира взводу. Згодом його направили на Харківське напрямок. На початку лютого 2025 року під час утримання позицій групу накрила ворожа дронова атака — Дмитро отримав тяжкі поранення ноги та плеча. Тиждень вони провели в окопі без евакуації.
Реабілітація та медичний супровід
Ногу Дмитра вдалося врятувати у Харкові, плечове поранення оперували у Києві, встановивши пластини. Наразі він проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра.
«Біль уже трохи менша, ніж коли я поступив. Бо тоді, звичайно, була катастрофа. Зараз і медикаментами, і кваліфікованим лікуванням допомагають. Облегшення є, але швидкого ефекту, звісно, не буде. Зараз мені часто колють знеболювальні, дають антибіотики. Дискомфорт залишився, але він уже не такий, як раніше», — розповідає Дмитро.
За словами фізичної терапевтки Яни, Дмитро має значний больовий синдром у лівому плечі та поперековому відділі — до 9 балів за цифровою аналоговою шкалою. Основна мета терапії — зменшити біль та відновити рухливість кінцівок, адже через мінно-вибухову травму зменшилася сила м’язів.
«За цей тиждень, завдяки медикаментозній терапії та нашим втручанням, біль зменшився до 6 балів — це вже позитивна динаміка. Також ми бачимо збільшення активного обсягу рухів. Наша мета — максимально відновити функцію руки, щоб Дмитро міг користуватися нею в побуті та, наскільки можливо, зменшити хронічний біль, що триває понад вісім місяців. Прогнозувати складно, але Дмитро дуже добре працює — і я впевнена, що прогрес буде», — зазначає Яна.
Командний підхід до лікування
У дніпровському реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда:
- лікарі фізичної реабілітації
- фізичні терапевти
- ерготерапевти
- логопеди
- психологи
Для кожного бійця розробляється індивідуальна програма лікування з урахуванням особливостей травм і стану здоров’я.
Історія Дмитра — приклад того, як наполегливість та професійна медична допомога допомагають українським військовим повертатися до життя після тяжких поранень.
