У лікарнях Дніпропетровщини продовжують боротися за життя та здоров’я людей, травмованих під час масованої атаки російських військ 1 грудня. На ранок 2 грудня там перебувають 24 постраждалих, і майже половина з них – у реанімації. Двоє з поранених погодилися згадати, як пережили мить удару і як виборювали шанс на порятунок.
«Рахував секунди»: історія Михайла
Михайло опинився серед 45 людей, які отримали поранення внаслідок ракетного удару по місту. У момент вибуху він працював на даху підприємства, установлюючи сонячні панелі. Саме обладнання, за його словами, і врятувало йому життя.
«Мабуть, мене врятувало те, що я був під панеллю. Переді мною був ряд панелей – і завдяки цьому я залишився цілий»,
розповів чоловік. Вибух роздробив йому руку та засіяв ногу уламками, проте навіть у такому стані він зміг дійти до карети швидкої. Біля нього лежав 30-метровий кабель – ним Михайло сам перетягнув руку, щоб зупинити кровотечу.
Поки з даху добігав до лікарів, чоловік намагався тримати себе у свідомості й навіть рахував час:
«Від моменту ураження до введення снодійного минуло 930 секунд. Я розумів: якщо мине п’ять хвилин – руки вже може не бути. Слава Богу, ми впоралися, кінцівка є».
Його дружина Анна каже, що перші хвилини після вибуху були найстрашнішими – вона не могла додзвонитися чоловікові. Коли нарешті почула його голос, прозвучала фраза, яку не забуде ніколи:
«Він телефонує і каже: “Ань, здається, я залишився без руки”. Спокійно, без крику. А я кинула дітей сусідці й побігла до нього».
«Усе посипалося»: як вибух пережила Анна
Інша поранена, також Анна, працювала на першому поверсі будівлі, по якій влучила ракета. Вона разом із дітьми готувала обіди – це їхня маленька сімейна справа. Жінка пригадує: не встигла нічого зрозуміти, тільки відчула спалах і кров.
«Був приліт, усе посипалося, спалах і вибух. Удару я не відчула – тільки тепло крові, що лилася. Цілу ніч згадувала той момент, а вранці знову стояв перед очима вибух».
Анну привезли до лікарні у тяжкому стані. Як розповів нейрохірург Артем, її голову довелося оперувати негайно:
«Могли початися некроз, зараження, бо в рані була грязь. Пошкодження доходило до кістки. Добре, що КТ показала: череп цілий. Ми очистили рану і зашили всі шари. Тепер будемо відновлюватися».
Боротьба медиків за кожне життя
За словами гендиректора лікарні Сергія, персонал працював безперервно. Постраждалим перелили загалом 14 літрів крові. У реанімації нині – 13 людей, і лікарі не зупиняються ні на мить.
Наслідки атаки та день жалоби
1 грудня російська ракета влучила в адмінбудівлю в Дніпрі, спричинивши масштабні руйнування. Загинули четверо людей, ще 45 дістали поранення. Пошкоджено підприємства, чотири навчальні заклади, стільки ж багатоповерхівок, дві СТО і понад пів сотні авто.
Сьогодні, 2 грудня, у місті оголошено День жалоби за загиблими.
