Повномасштабна агресія Росії проти України досягла символічного рубежу — 1418 днів. Саме стільки тривала німецько-радянська війна, відома в історіографії СРСР як “Велика Вітчизняна”.
Попри значну перевагу в ресурсах та тривалу підготовку, російські війська не змогли реалізувати стратегічні цілі, втративши контроль над частиною окупованих територій.
Німецько-радянська війна почалася 22 червня 1941 року і завершилася капітуляцією Берліна 9 травня 1945 року. За цей період лінія фронту пройшла шлях від кордонів СРСР до Поволжя і далі — до серця Німеччини.
Сьогоднішній конфлікт в Україні за аналогічний проміжок часу показав зворотній результат для агресора: частини північних областей, Харківщини та Херсонщини були звільнені, а бойові дії перейшли у виснажливі позиційні бої на Донбасі.
Аналітики відзначають: задуманий Кремлем “бліцкриг” перетворився на найтриваліший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової. Він демонструє, що перевага в кількості та техніці не гарантує стратегічного успіху.
В українській історичній науці та законодавстві термін “Велика Вітчизняна війна” з 2015 року не використовується. Події 1939–1945 років в Україні розглядаються як частина Другої світової війни, у яку український народ вступив 1 вересня 1939 року.
Офіційний Київ нинішнє протистояння визначає як повномасштабну визвольну війну за незалежність і територіальну цілісність, яка вже перевищила тривалість активних бойових дій на Східному фронті минулого століття.
“За 1418 днів російська армія не досягла своїх стратегічних цілей і зазнала втрат значних територій, які контролювала на початку вторгнення”, — зазначають експерти.
Тривалість конфлікту підкреслює стійкість українського спротиву та перетворює сучасну війну на історичний символ непохитності та відстоювання суверенітету.
