Тренування, перервані сиренами, холодні зали без світла, постійні переїзди. І водночас – медалі світового рівня. У Кам’янському, де працює школа черліденгу СК “Прометей”, спортсмени продовжують готуватися і перемагати навіть у реаліях війни.
Школою керує тренерка Олена Козинець. Саме під її наставництвом виросла віцечемпіонка світу та багаторазова чемпіонка Європи Єлизавета Тимофєєва. Разом із партнеркою Анастасією Малошенко вона однією з перших вийшла на Всесвітні ігри у програмі черліденгу.
Школа, що тримає темп навіть під час війни
Заклад базується у Кам’янському, але сюди їдуть діти з усієї області. Офіційно школа працює з 2017 року, хоча тренувальний процес Олена розпочала ще у 2011-му. Сьогодні це шість локацій, дев’ять тренерів і вже дванадцять вихованців, які здобули звання майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу.
Попри війну, команда не зупиняється. Семеро спортсменів зараз готуються до чемпіонату Європи у складі збірної України. Тимофєєва з партнеркою працюють на результат чемпіонату світу.
Перші міжнародні старти під час повномасштабного вторгнення
Дебют на світовій сцені для Єлизавети припав на 2023 рік у Орландо. Реакція залу запам’яталася надовго.
“Ми відчули величезну підтримку. Повагу. Коли виходила українська команда, аплодували стоячи. А коли отримали медаль чемпіонату світу – не могли повірити у своє щастя”, – згадує тренерка.
Після цього були європейські перемоги, Кубок ICU 2024 року, ліцензія на Всесвітні ігри. І все це – в умовах війни.
Тренування в режимі “стабільної нестабільності”
Підготовка забрала більше сил, ніж у мирні часи. Постійні тривоги. Зупинки тренувань. Переїзди, зокрема до Львова, який став безпечнішим майданчиком. Часто – холод і темрява. Але заняття не припиняли.
“Кожна тренування мала свою ціну. Кожен вихід на майданчик – це мрія. Ми вчилися працювати у нестабільності”, – каже Олена.
Дівчата дорослішали не лише фізично. Вони навчалися тримати концентрацію, підтримувати одне одну, виступати під тиском. Європейська ліцензія стала підтвердженням командної сили.
Світ і українські черлідери
За словами тренерки, міжнародна спільнота дивиться на українських спортсменок з повагою. Після виступів до них підходять колеги з різних країн, щоб підтримати.
“Нас сприймають як спортсменів з неймовірною внутрішньою стійкістю. Це надихає”, – говорить вона.
Як черліденг став справою життя
Олена з дитинства мріяла про черліденг. Для неї це поєднання сили, краси і дисципліни. Командна робота та характер. Саме тому вона вирішила навчати дітей і створювати простір, де кожен може рости і мріяти.
“Я зрозуміла, що моя місія – будувати середовище, де діти щасливі, мають друзів, працюють і досягають більшого, ніж думали можливим”, – пояснює тренерка.
Виклики після повномасштабного вторгнення
Робота змінилася кардинально. Частина дітей виїхала з міста. Графіки зникають разом зі світлом і теплом. Але команда тримається.
Найбільший виклик – зберегти колектив і мотивацію. На деяких локаціях заняття проводять з ліхтарями, десь працюють генератори. Батьки активно допомагають – і це, за словами тренерки, додає сил.
Тренування без світла
Діти адаптувалися. Коли зал занурюється в темряву, вони зупиняються лише на хвилину – щоб дорослі увімкнули ліхтарі. Потім робота триває.
І коли в залі знову спалахує світло, повертається і настрій.
Коли спорт стає опорою
Черліденг допомагає не лише змагатися – він рятує психологічно. Діти і їхні родини отримують можливість хоч на трохи відволіктися від війни. Команда неодноразово організовувала благодійні заходи на підтримку ЗСУ та тих, хто потребує лікування.
“Цінуйте і підтримуйте одне одного. Ми сильні, коли разом. Не здавайтеся – наполегливість і час дають результат”, – звертається Олена до тренерів, батьків і дітей.
Вона дякує всім, хто продовжує працювати з дітьми, возити їх на тренування і змагання, створювати для них простір радості навіть без світла і тепла. Бо переконана: світло сердець завжди перемагає.
