В українських університетах почали масово відраховувати студентів, які пропускають заняття, — тенденція, що активізувалася на тлі мобілізації. Причина проста: багато чоловіків призовного віку вступають до вузів не для навчання, а щоб отримати відстрочку від служби.
Наплив студентів призовного віку
За останні роки кількість чоловіків, які вступають до навчальних закладів, зросла майже у десятки разів. У 2022 році до передвищих закладів вступило лише 576 призовників, у 2023-му — 5 953, а у 2024-му цей показник сягнув рекордних 55 581. У 2025 році число таких студентів скоротилося до 24 819, але все ще залишалося аномально високим.
Народний депутат Наталія Пипа, секретар комітету Верховної Ради з питань освіти, пояснює цей сплеск увагою держави: вузи почали жорстко контролювати відвідуваність і відраховувати тих, хто пропускає пари.
“І всіх тих студентів, яких не було на парах — однократно або двократно, — відраховували. І це продовжують робити далі”, — зазначила Пипа у інтерв’ю NV.
Законодавчі зміни на горизонті
На тлі цих подій у парламенті обговорюють посилення правил отримання відстрочки через навчання. Уже зареєстровані два законопроєкти — №13634 та №13574.
- Проєкт №13634 передбачає, що відстрочка надається лише тим, хто вперше отримує певний рівень освіти і він вищий за попередній. Двічі намагалися включити його до порядку денного, але голосів не вистачило.
- Проєкт №13574 пройшов перше читання і готується до другого. Він поширює аналогічні обмеження на вищу освіту, окрім професійного передвищого рівня. Голова підкомітету з вищої освіти Юлія Гришина вважає, що саме цей закон має більші шанси на ухвалення.
Наталія Пипа додає, що швидке ухвалення закону малоймовірне. За її словами, парламент не поспішає обмежувати «бронировання через освіту», сподіваючись на можливі мирні переговори та зменшення потреби у мобілізації.
Система контролю відвідуваності у вузах наразі стала не лише інструментом освітнього процесу, а й механізмом, що знімає «маскування» студентів, які прагнуть уникнути мобілізації.








