В Олімпійському домі у Дніпрі зібралися спортсмени, які десятиліттями захищали честь області та країни, а нині продовжують перемагати у ветеранському спорті на міжнародній арені. Це зустріч людей, для яких завершення професійної кар’єри не стало фінішем.
У залі поруч сиділи представники легкої атлетики, спортивного орієнтування, академічного веслування та веслування на байдарках і каное. Кожен із них має власну історію повернення до спорту та нових медалей.
Так, гребець із Кам’янського Олександр Архіпов після 20-річної перерви знову сів у човен. Три роки тренувань – і перемога на чемпіонаті України, а згодом титули чемпіона Європи та світу у класі одиночок серед спортсменів 65+.
Єлена Рудакова на світовій першості зі спортивного орієнтування зуміла вибороти два золота і срібло, змагаючись серед близько трьох тисяч учасників. Її результат називають прикладом витримки та спортивної холоднокровності.
Свої рекорди продовжує переписувати і ветеранка легкої атлетики Світлана Сорочук. Упродовж року вона перемогла в штовханні ядра, метанні диска, легкоатлетичному п’ятиборстві на європейських і світових змаганнях, стала дворазовою чемпіонкою Європи і світу та оновила національний рекорд у метанні молота.
Ще один герой зустрічі – видатний гребець Михайло Шевченко. Уже п’ятнадцять років поспіль він стабільно виграє чемпіонати континенту та світу. На головному старті року переміг у одиночці та двійці на двох дистанціях, після чого додав золото світової першості з марафону. Сьогодні він – п’ятикратний чемпіон світу.
Звертаючись до спортсменів, голова Дніпропетровського відділення НОК України Михайло Кошляк підкреслив значення ветеранського руху:
«Ветеранський спорт мені дуже близький. Тебе ніщо не зупиняє – ні в думках, ні в діях. Не тисне необхідність будь-що показати результат. Я гордий за вас і дуже пишаюся вашими досягненнями. Велике спасибі за медалі та за те, що ви є прикладом для молоді!»
Під час зустрічі учасникам вручили сувеніри від обласного відділення НОК та надали фінансову підтримку. На завершення всі разом зробили пам’ятне фото – як символ покоління, яке продовжує надихати і доводить: спортивний шлях може мати кілька вершин.
