У Дніпрі виявили рідкісні архівні матеріали, що підтверджують: всесвітньо відомий борець і силач Іван Піддубний певний час був оформлений на роботу в місцевому державному цирку. Для багатьох містян його гастролі у нашому місті не є новиною, однак факт саме офіційного працевлаштування довгий час залишався поза увагою.
Довідка. Іван Максимович Піддубний (26 вересня (8 жовтня) 1871, Красенівка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія – 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край) – український спортсмен, шестиразовий чемпіон світу з класичної боротьби. Сила й витривалість майбутнього чемпіона формувалися змалку – його батько, Максим, був богатирського зросту і легко підіймав п’ятипудові мішки з зерном. Пізніше Іван зізнавався, що сильнішою за нього людиною вважав лише батька.
Спортивний вектор закріпили знайомства з учнями морехідних класів Антоном Преображенським і Василем Васильєвим – завзятими атлетами. Подарована Преображенським книжка Карла Абса з тезою, що системні тренування можуть утричі примножити природну силу, стала поштовхом до щоденної роботи з гирями та гімнастикою. У 1897 році до Феодосії приїхав цирк Безкоровайного – кочовий колектив із атлетами й борцями, серед яких були Янковський, Луріх та Семипалий. На чемпіонаті боротьби «на поясах» Піддубний за два тижні не програв жодної сутички – його масивна стійка та «залізні» руки забезпечили серію перемог, що започаткувала легендарну кар’єру.
Менш відомий штрих до біографії пов’язаний саме з Дніпром. На той час у місті не існувало стаціонарної арени – працював цирк-шапіто. Будівлю «старого» цирку на сучасній вулиці Степана Бандери (раніше – Шмідта) звели лише у 1959 році. Саме до дніпропетровського цирку-шапіто і прийняли на постійну, хоча й нетривалу роботу Івана Піддубного.
Про це написав дослідник історії краю Ігор Лисенко в спільноті «Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історій Новомосковського краю)», оприлюднивши копію довідки від 1 жовтня 1937 року:
«Выдана артисту французской борьбы Поддубному И.М. в том, что за период работы в Днепропетровском госцирке с 13 по 30 сентября 1937 года ему начислено зарплаты 2950 рублей, из коих удержано культжилсбора – 97 рублей 35 копеек и подоходного налога 82 рубля 60 копеек. Выдано на руки 2770 рублей 05 копеек».
Сума вражає й у зрізі тогочасної економіки – майже 3 тисячі рублів за 17 днів. Для порівняння: середня зарплата робітника в СРСР у 1937 році становила близько 200 рублів на місяць, високопосадовці отримували до 1000 рублів. Попри нижчі ціни, купівельна спроможність визначалася чергами та дефіцитом. З актуальних на той час розцінок: капуста коштувала приблизно 2 рублі 50 копійок за кілограм, кабачки – близько 6 рублів, полуниця – близько 8 рублів. Кілограм пшеничного борошна – 4 рублі 60 копійок, лущеного гороху – 3 рублі 60 копійок, гречки – 1 рубль 82 копійки, м’ятних пряників – 5 рублів 30 копійок, кава – 10 рублів 90 копійок. Шматок господарського мила – 2 рублі 27 копійок, банка сардин – 4 рублі 75 копійок, «натуральні кеги» – 3 рублі 50 копійок. Півлітрова пляшка вина коштувала близько 4 рублів, 0,75 літра – близько 7 рублів, колекційні вина сягали 250 – 500 рублів. Літрова пляшка горілки – близько 11 рублів.
Таким чином, архівна довідка не лише фіксує роботу Піддубного у Дніпропетровському держцирку з 13 по 30 вересня 1937 року у статусі «артиста французької боротьби», а й дає рідкісне уявлення про реальні фінансові умови виступів легендарного силача. З урахуванням відрахувань – культжилзбору та прибуткового податку – на руки йому видали 2770 рублів 05 копійок, що на порядок перевищувало середні заробітки того часу.
