Повоєнний Дніпропетровськ отримав унікальний житловий простір у липні 1946 року. Тоді місцева влада затвердила рішення створити відокремлену територію під назвою “Науковий працівник”.
Місто стояло в руїнах. Друга Світова війна завершилась лише рік тому.
Попри катастрофічні руйнування, посадовці усвідомлювали пріоритетність розвитку науки й освіти. Керівництво міста цілеспрямовано шукало можливості, щоб забезпечити гідний побут викладачам місцевих вишів.
Масштабна криза змусила діяти рішуче. Зважаючи на те, що тисячі містян втратили дах над головою, для інтелігенції виділили ділянки в районі вулиці Севастопольської.
Історичні будівлі чудово збереглися. Достатньо повернути за квартал від галасливого проспекту Науки, щоб відчути абсолютну тишу минулого століття.
Цікаві факти про виникнення історичного кварталу оприлюднили «Дніпровські міські публічні бібліотеки»:
“Колись тут оселялися професори, доценти й науковці Дніпра.
У липні 1946 року міська рада ухвалила рішення про створення унікального для повоєнного Дніпра професорського містечка «Науковий працівник».
Першими земельні ділянки отримали викладачі Дніпропетровського металургійного інституту. Протягом наступних років тут виросли двоповерхові котеджі у стилі радянського неокласицизму з мезонінами, балконами й невеликими присадибними ділянками.
Щоб мешканцям було зручно діставатися навчальних корпусів, трамвайний маршрут №1 перенесли на головну вулицю нового району Севастопольську. Згодом район перебудовували, але і дотепер його називають професорським містечком.
До речі! Зупинка «Вулиця Академіка Баха» названа не на честь всесвітньо відомого композитора Йоганна Себастьяна Баха, а на честь академіка Олексія Баха — видатного біохіміка”.
